Горять ліси, пісок і навіть вода: окупанти стирають з лиця землі Кінбурнську косу
Окупована Кінбурнська коса в Чорному морі продовжує страждати від пожеж через обстріли. За оцінками місцевих жителів, щонайменше п'ята частина території півострова вигоріла безповоротно.
Про ситуацію на півострові розповідає Наше місто.
Півострів вогню та попелу
З початку весни Кінбурнська коса з райського куточка перетворилася на півострів вогню та попелу. До війни «Українські Мальдіви» на березі Чорного моря, як ще називають Кінбурн, мала популярність у туристів з усієї країни. Знаходиться ця ділянка суші площею близько 18 тисяч гектарів між Ягорлицькою затокою та Дніпробузькою лиманом, в адміністративних межах двох областей – Миколаївській та Херсонській.
Зараз неможливо порахувати, скільки разів горів Кінбурн через ворожі обстріли. Те, що там ще залишилися недоторкані вогнем ділянки, — цілком заслуга мешканців місцевих сіл Геройське, Василівка, Покровка та Покровські хутори, а також волонтерів, які з усього збирали їм кошти, щоби заправити кілька стареньких одиниць техніки, які є в лісництві. Відомо, що ліс довкола сіл уже повністю вигорів. Загинула незліченна кількість тварин та птахів, занесених до Червоної книги. Що й казати, якщо від нескінченних пожеж навіть море стало чорним від попелу. Постраждали і невеликі бази відпочинку та гостьові будинки, які були побудовані в останні роки для відпочиваючих, які віддають перевагу комфорту навіть наодинці з дикою природою.
За інформацією миколаївських волонтерів, остання сильна пожежа на Кінбурнській косі була з 2 на 3 жовтня, коли острів жорстоко обстріляли системами залпового вогню.
«Горіли цілі села, горіли сосни, горів пісок. Безглузда війна з хатами, вічно зеленою хвоєю, рибальськими мережами, утлими човнами, жінками та дітьми... Так, ще з кефалевими озерами, примхливими мідіями та червонокнижними катранами...», — розповідають вони.
Вогонь у буквальному значенні цього слова злизав майже половину бази відпочинку «Кінбурн Еліт», яка розташована у селі Покровські Хутори Очаківського району Миколаївської області.
Мало окупантам пожеж, то вони ще розмістили в селищі Чуклаківка, яке знаходиться біля Кінбурнської коси, центр управління та підготовки операторів іранських дронів. Журналіст Андрій Цаплієнко писав, що ЗСУ у середині вересня ліквідували близько 20 іранських інструкторів та до 40 російських військових. Офіційного підтвердження цієї інформації від Генштабу був.
Нескінченні обстріли
На жаль, ворог не лише знищує природу Кінбурнської коси, а й використовує її як плацдарм для обстрілу Миколаївщини. З квітня практично щодня окупанти б'ють з різних видів артилерії по Очакову, вбиваючи людей і стираючи з землі інфраструктуру популярного курорту.
З Кінбурна дістають росіяни та інших населених пунктів Миколаївської області. 12 жовтня було обстріляно Куцурубську територіальну громаду. Внаслідок влучення російських снарядів у селі Куцуруб пошкоджено житлові будинки — вибито вікна, двері, зруйновано дахи та стіни. На щастя цього разу обійшлося без постраждалих.
На сьогоднішній день ситуація на Кінбурській косі та у прибережних районах Миколаївської області залишається дуже напруженою. Не маючи успіхів на полі бою, окупанти продовжують використовувати тактику залякування та терору. Припинити цей жах може лише звільнення Херсонської області, над чим прямо зараз активно працюють наші Збройні Сили.