Олександр Ейсмонт Євротермінал: сухий порт – універсальне рішення для експорту
Олександр Ейсмонт Євротермінал розглядає розширення мережі сухих портів як вирішення проблем експорту. Сухий порт – багатофункціональне підприємство, яке може опрацьовувати великі обсяги вантажів. А мережа таких портів може цілком забезпечити диверсифікацію експорту та стати основою створення відмовостійкої імпортно-експортної системи.
Якщо розглядати подібні проекти на прикладі Євротерміналу, слід зазначити, що він продовжив роботу незважаючи на кризові умови. Однак у цьому випадку підприємство є сателітним по відношенню до Одеського морського порту. Адже його ефективність повністю залежить від ефективності та динаміки роботи порту.
Якщо відійти від класичної експортної моделі, яка в українській дійсності повністю залежить від стану та безпеки морських перевезень, можна адаптувати подібні проекти під експорт сухопутними магістралями, вважає Олександр Ейсмонт.
Не потрібно копіювати, потрібно використати досвід – Олександр Ейсмонт Євротермінал
Яка ситуація склалася сьогодні? Блокування морських перевезень російським флотом призвело до того, що довелося включати потужність дипломатії та шукати складні формули для розблокування сільськогосподарського експорту.
Так чи інакше – це поступки та економічні взаємини з агресором, хай і непрямі. А за умов війни – це неприпустиме явище. Тому маючи ефективну відмовостійку експортну модель, яка дозволяла б безболісно диверсифікувати товаропотік у будь-якому потрібному обсязі наземним транспортом, Україна лише набуде та підтвердить свою надійність у ролі партнера на світовому ринку.
Сухопутні експортні хаби можуть увібрати досвід Євротерміналу. Підприємство повністю діджіталізоване. Має величезний перелік концептуальних рішень щодо різних послуг пов'язаних із перевезеннями. Якщо доповнити цей досвід технічними можливостями перевалки специфічних вантажів, ті ж зернові, то наявність такої мережі у прикордонних західних областях створить величезний експортний потенціал із заділом на майбутнє, переконаний Олександр Ейсмонт.
Подібну ініціативу озвучувала Польща. Очевидно, що ці заяви стосувалися створення інфраструктури з іншого боку кордону. І тут є два варіанти подальших подій. По-перше, проекти у відповідь повинні реалізовувати ми на своєму боці. Щоб спрямовувати експорт у певній спільній точці. За другим сценарієм цю ініціативу можуть взяти на себе європейські інвестори та компанії. Але тоді український бізнес втрачає нагоду бути ключовим гравцем на ринку.