Новим міністром оборони України призначено Рустема Умерова

Коментарi:

Верховна Рада підтримала призначення Рустема Умерова міністром оборони України

Сьогодні, 6 вересня, за його кандидатуру проголосували 338 депутатів. Проти не голосував ніхто, утримався один депутат від голосування.

Хто такий Умеров і чого від нього чекають

Нагадаємо, раніше Рустем Умеров очолював Фонд держмайна. Як кандидат на посаду міністра оборони його кандидатура ніде не фігурувала аж до кінця серпня. Що примітно, всупереч кадровій політиці останніх чотирьох років, Умеров потрапив у владу не в команді "Слуги народу" – депутатом ВР він став за списками партії "Голос".

Тим не менш, ще до призначення головою ФДМ (рівно рік тому, у вересні 2022-го), Умеров почав досить щільно співпрацювати з владою, особливо з початком повномасштабного російського вторгнення. Зокрема, брав участь у переговорах з РФ та великому обміні полоненими восени минулого року.

"Я знаю Рустема особисто, він хороший переговорник, у нього вільна англійська та турецька, є гарні зв'язки з Туреччиною, саудитами, він грав роль в обмінах, вже зробив багато для Міноборони, про що відкрито не говорять. Дуже стресостійкий, ціннісний, хороший управлінець ", – охарактеризувала майбутнього міністра заступника голови фракції СН Євгена Кравчук.

На користь Умерову, безперечно, зіграє і його кримськотатарське походження плюс досвід правового захисту корінного народу Криму. В умовах, коли деокупація півострова із суто теоретичної перспективи почала розглядатися як цілком реалістичний сценарій, мати на цій посаді кримського татарина – однозначно плюс.

Очевидно, ще більший плюс для Умерова, особливо в українських політичних реаліях – добрі стосунки із головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ще за призначення Умерова посаду голови ФДМ багато говорилося у тому, що він є ставлеником глави ОП. Втім, з огляду на те, наскільки тісно Міноборони та Банкова мають співпрацювати у питанні постачання західних озброєнь в Україну, це можна віднести і до об'єктивних плюсів.

Примітно, що публічну підтримку Умерова надає й умовна "антикорупційно-активістська" спільнота, яка зазвичай перебуває в латентній опозиції до Банкової. І багато хто з тих, хто люто критикував Резнікова в останні тижні, зараз так само активно просувають на його місце Умерова. Хороші стосунки з ними у Умерова склалися ще до потрапляння до "Голосу", який часто називали "партією активістів".

– Сподіваюся, його не так сильно мучать у Фейсбуці, як Резнікова. Може, навіть понад сто днів на посади дадуть, – каже співрозмовник у президентській команді.

Померов також може похвалитися хорошими відносинами та контактами одночасно з арабо-мусульманським світом та з американцями. Для останніх міністр оборони як обов'язковий учасник усіх "рамштайнівських" переговорів і не тільки – один із ключових контактів у всій українській владі.

Те, що Умеров, будучи на посаді голови ФДМ, активно займався питаннями, які не мають жодного відношення до управління держмайном, на зразок зброї та обмінів полонених, – ще й яскравий приклад "проектного підходу", який дуже люблять на Банковій: якщо у найвищому кабінеті вважають, що людина краще за інших впорається з певним завданням, їй її і доручать. І не має значення, яку формальну посаду в якій структурі влади він обіймає. Іноді такий підхід приносить хороші результати, іноді – призводить до хаосу та плутанини у тому, хто за що відповідає.

Крім очевидного завдання – далі забезпечувати здобуття Україною сучасної західної зброї – Умерову належить і навести лад у держзакупівлях, які стали хворим місцем його попередника. Насамперед запустити найближчим часом Агентство ресурсного забезпечення армії, яке має забрати у самого міністерства всі тилові закупівлі.