Фортепіано у вогні: у Миколаєві вшанували пам'ять загиблих льотчиків 299-ї бригади
На інструменті написали позивні загиблих льотчиків та спалили його у сутінках
У Миколаєві провели церемонію на згадку про загиблих у російсько-українській війні льотчиків із 299-ї бригади тактичної авіації ім. генерал-лейтенанта Василя Никифорова. На злітній смузі за американською традицією для пам'ятного моменту спалили фортепіано.
На цьому музичному інструменті написані імена та позивні загиблих льотчиків, і в сутінках його підпалили.
Під час цієї церемонії звучала музика у виконанні маестро Performance BIG BAND Володимира Алексєєва, і вона продовжувала звучати навіть після того, як фортепіано було охоплено вогнем.
Цей своєрідний ритуал провели на згадку про героїв, чиї імена назавжди залишаться в небі:
підполковник Олександр Жибров,
капітан Олександр Щербаков,
Герой України полковник Геннадій Матуляк,
капітан Андрій Антихович,
Герой України капітан Олександр Корпан,
капітан Вадим Мороз,
Герой України капітан Єгор Середюк,
Герой України капітан Сергій Пархоменко,
Герой України майор Олександр Кукурба,
Герой України підполковник Вадим Благовісний,
Герой України майор Данило Мурашко.
Історія Другої світової...
Церемонія спалення піаніно має столітню історію, чимало різних значень, версій походження та суперечок навколо цього. Ця історія бере початок із часів Другої світової війни, а саме битви за Британію. У той важкий для королівства час чимало американських юнаків вирішили допомогти англійцям у боротьбі з агресором і стали до лав авіаторів-добровольців. У Королівських ЗС їх розподілили до штатних британських ескадрильй, в одній з таких і служив головний герой нашої історії. У ході запеклих боїв напруга та втома особового складу не мала меж, тому після місій авіатори збиралися вечорами в одному з ангарів та відпочивали. І душею цієї компанії та улюбленцем всього колективу був один британський льотчик, який вмів дуже добре грати на піаніно. Саме навколо нього завжди збиралися втомлені колеги, щоб за допомогою його прекрасної гри відволіктися від бойових буднів.
Але якось під час виконання бойового завдання літак піаніста збили, і він загинув. Засмучені втратою колеги розуміли, що тепер ніхто не зможе грати на піаніно так добре, як він, і ніхто його не замінить у їхньому співтоваристві. Тому було ухвалено рішення урочисто спалити його інструмент.
Згодом підрозділи американських авіаторів-добровольців увійшли до складу ЗС США, і з того часу в їх звичаях зміцнилася традиція підпалювати піаніно на згадку про загиблих при виконанні завдання льотчиків і на мить нагадувати самому собі про те, які ризики має ця вкрай нелегка робота.