Перший же танк противника підірвали на мосту біля Вознесенська, – генерал Наєв про перші тижні війни на Миколаївщині

Про них розповів Сергій Наєв, генерал-лейтенант, командувач Об'єднаних сил Збройних сил України. Одна із ключових операцій розгортался в Миколаївські області.

Оперативне розгортання Сил оборони

Найпершою стратегічною задачею, яку була реалізована ще до початку повномасштабного вторгнення, стало оперативне розгортання Сил оборони ще до 24 лютого, дня вторгнення. Тоді в нашому підпорядкуванні знаходилось 5 сухопутних угруповань, одне угруповання Повітряних Сил, а також угруповання різнорідних сил на морі. Але всі вони перебували у штатах (тобто, були укомплектовані), відповідно до вимог мирного часу.

Для реагування на загрозу вторгнення противника, про яку вже говорили відкрито, я ще 23 лютого віддав письмове розпорядження всім командирам угруповань провести оперативне розгортання та вивести частини і підрозділи у райони бойового призначення. Після цього у визначених районах було проведено розгортання загальновійськових бригад, згодом – систем розвідувального, оперативного, логістичного, медичного забезпечення. Надалі це стало підґрунтям для дій Сил оборони України по відбиттю збройної агресії рф.

Якби ми це не виконали, війну ми б зустріли в казармах і на полігонах.

А вже з 24 лютого, коли розпочалася мобілізація до складу Сил оборони, війська почали підсилюватись – у кожній області було створено не менше однієї бригади територіальної оборони, також було розгорнуто корпус резерву. Це дало можливість зупинити противника, а надалі – нанести йому ураження, яке знизило його наступальний потенціал.

Визначення дати та час нападу

Ми зуміли передбачити дату і час вторгнення агресора, що дало можливість підготуватись до нападу противника. Хоча розвідувальні органи України в жодному із офіційних документів чіткої інформації щодо конкретної дати та часу початку агресії не надавали, ще 21 лютого мною прийнято рішення щодо постановки всім командувачам та командирам завдання розгорнути війська для відбиття збройної агресії. А 23 лютого я продублював свій наказ письмово.

Начальник моєї розвідки підтвердив ймовірність загострення, а мої внутрішні відчуття підказали мені, що вторгнення може статися саме 24 числа. Тому я одразу викликав всіх сімох командувачів угруповань та наказав їм до 4 години ранку 24 лютого привести війська у готовність до відбиття агресії.

О другій ночі, за кілька годин до початку повномасштабної війни, я прибув до центру управління, де вже зібрались начальники всіх центрів та відділів, і наказав їм всім зайняти свої робочі місця та бути готовими до бойового управління. А за кілька годин стало зрозуміло, що це передбачення було вірним.

Чорне море залишилось українським

Третьою стратегічною задачею, яку вирішило наше Командування – це зрив планів противника отримати повний контроль над українським узбережжям Чорного моря. На початку березня 2022 року начальник розвідки доповів про те, що аналіз розвідданих свідчить, що буквально наступного дня ворог може розпочати наступ через Вознесенськ вздовж адміністративної межі Миколаївської та Одеської областей і аж до кордону з Молдовою.

Порадившись з начальником розвідки, наказав командувачу оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ генерал-майору Андрію Ковальчуку перекинути частину військ в район Вознесенська, а начальнику групи вогневого ураження полковнику Віталію Пахомову – перемістити всі засоби вогневого ураження (артилерію, авіацію) таким чином, аби нанести ворогу максимальне ураження.

Прогноз справдився – вранці наступного дня ворог почав сунути до Вознесенська. Але там його зустрів підрозділ десантників 80 окремої десантно-штурмової бригади і понад добу нищив бронетехніку та особовий склад окупантів. Решту ворожих підрозділів, які намагалися наступати, почала "кришити" артилерія та авіація, зосереджена Силами оборони на цьому напрямку.

Перший же танк противника, який рухався через міст в районі Вознесенська, був підірваний разом із мостом, і частину сил ворога було фактично "закорковано". Окупанти силами до десяти батальйонно-тактичних груп постійно намагалися знайшли шлях в обхід Вознесенська.

У разі, якби противнику вдалося пройти через Вознесенськ далі вздовж адміністративних меж двох областей аж до кордону з Молдовою, то росія отримали б можливість висадити морський десант на територію Миколаївської та Одеської областей. А це дало б противнику можливість окупувати не тільки розташовані на узбережжі міста Миколаїв та Одесу, а і області цілком.

В такому випадку Україна була б позбавлена виходу до Чорного моря, порти в Одесі, Чорноморську, Южному, Рені – просто б не працювали. Наша економіка такого б не витримала.

Але всі ворожі батальйонно-тактичні групи, які перебували в районі Вознесенська, Нової Одеси та Баштанки, потрапили під щільне вогневе ураження українських захисників. Авіація виконувала на один літак по 5-6 вильотів, артилерія не шкодувала боєприпасів. В підсумку ворог протягом 6 діб зазнав настільки великих втрат, що був змушений відмовитись від наступу.