Ядерний блеф Путіна спрацював: Україна упустила можливість переламати хід війни у 2022 році

США кілька разів не наважувалися поставити Україні зброю, яка могла б радикально переламати перебіг конфлікту, пише Трофімов із посиланням на українських та американських чиновників, військових та розвідників.

Ярослав Трофимов пише для WSJ з 1999 р. В Україні він почав працювати в січні 2022 р. Раніше висвітлював події у Росії, Афганістані, на Близькому Сході. Автор двох книг зараз виходить його третя книга «Наші вороги зникнуть: російське вторгнення і війна України за незалежність».

Вводячи війська в Україну, Путін застеріг Захід від втручання в конфлікт і погрожував непередбачуваними наслідками, якщо його не почують. Ядерною зброєю він загрожував ще у мирний час. У 2018 р. президент заявив, що Росія готова застосувати його, нехай і, відповідно до доктрини, у відповідь на дії потенційного агресора. «Агресор повинен знати: відплата неминуча, все одно її буде знищено, — сказав Путін. — Ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть. Бо вони навіть покаятися не встигнуть».

З перших днів війни в Україні головним пріоритетом американської адміністрації було не переступити позначені Кремлем «червоні лінії» та не спровокувати пряму конфронтацію між Росією та НАТО, насамперед ядерну, пише Трофімов. США, знаючи про намір Росії фізично ліквідувати Володимира Зеленського і вважаючи, що українська армія довго не протримається («Частно через те, що українці не ділилися з нами своїми приготуваннями та планами, а ті, якими ділилися, були військовою дезінформацією», сказав пізніше Трофімову високопоставлений представник Пентагону), надали лише 90 протитанкових ракет Javelin.

Тяжке озброєння Вашингтон та його союзники не постачали ще довго, а коли все-таки зважилися, робили це повільно. Через це Київ не отримав західної зброї саме тоді, коли вона могла б відіграти вирішальну роль у конфлікті — 2022 р., зазначає Трофімов (уривки з його книги публікує The Washington Post). Російська армія тоді була деморалізована, втратила значну частину підготовлених до вторгнення військ та техніки і відступала. Коли ж озброєння у необхідних кількостях почало надходити в Україну, до другого року війни, було пізно: Росія провела мобілізацію, зміцнила оборону на окупованих територіях та перевела економіку на військові рейки.

У липні 2022 р. Трофімов зустрівся із Зеленським. Той сердився на повільність Вашингтона і називав його страхи, пов'язані з розростанням конфлікту, необґрунтованими. Росія вже використовувала в Україні всі види озброєнь, окрім ядерної бомби, що вона може зробити, говорили українці своїм американським співрозмовникам. Однак у Вашингтоні продовжували всерйоз ставитись до ядерних загроз Москви. Інтереси США та України перетинаються на 85%, але 15%, що залишилися, «дуже важливі», пояснив Трофімову ще один представник Пентагону:

Того літа українські, американські та британські військові розробляли план контрнаступу. Зеленський та головком ЗСУ Валерій Залужний наполягали на операції в Запорізькій області з метою вийти до Азовського моря та перерізати «сухопутний міст» до Криму, яким постачається російська армія. У неї тоді залишалося лише близько 100 000 солдатів. Залужний, за словами його помічників, просив у США лише 90 додаткових гаубиць та відповідну кількість боєприпасів.

Але американці вважали, що ЗСУ не має достатньої кількості військовослужбовців, підготовлених для такої великомасштабної операції, і наполягли на звільненні Херсона.

Коли у вересні 2022 р. українські війська несподівано стали звільняти Харківську область, Путін оголосив мобілізацію, організував фейкові референдуми про входження чотирьох частково окупованих областей до складу Росії і знову попередив, що у разі загрози її територіальній цілісності може застосувати. "Це не блеф", – заявив він тоді.

Українці не поділися на провокацію та продовжили наступ, а потім і звільнили Херсон. Однак у Вашингтоні страх переходу конфлікту в ядерний досяг піку, пише Трофімов. За оцінками американської розвідки, Путін міг розглядати можливість ядерного удару у трьох випадках:

• великий напад на саму Росію, особливо за участю НАТО;

• ймовірність втрати Криму;

• перемога України на полі бою, внаслідок якої, за словами високопоставленого співробітника Пентагону, вона «повністю розіб'є російські збройні сили, тож російська держава відчуватиме загрозу своєму існуванню».

Радник з національної безпеки Білого дому Джейк Салліван навіть публічно повідомив, що Вашингтон безпосередньо приватно попередив Москву про «катастрофічні наслідки застосування ядерної зброї в Україні».

До кінця листопада контрнаступ ЗСУ став видихатися, в тому числі через відсутність нових поставок артилерійських снарядів та відмови США та їхніх союзників надати західні танки та броньовані машини, пише Трофімов. Тим часом новий командувач українського угрупування генерал Сергій Суровікін почав будувати оборонні укріплення, а 300 000 мобілізованих росіян поповнили окупаційну армію.

У 2023 р. Україні в рамках нового контрнаступу вже за підтримки західної техніки не вдалося подолати опір російських частин.