Солдат після поранення відмовився вдруге форсувати річку Дніпро: що вирішив суд

Херсонський міський суд розглянув справу військовослужбовця, котрий відмовився виконати наказ командира роти про необхідність форсування річки Дніпро для закріплення на плацдармі на Лівому березі Херсонської області.

Як пише Судово-юридична газета, у матеріалах справи зазначено, що об 11:00 19 жовтня 2023 року старший солдат, військовослужбовець з мобілізації Станіслав Г., отримав наказ від виконуючого обов'язки командира стрілецької роти переправитися на лівий берег Дніпра і замінити там військовослужбовців раніше зайняли там позиції.

Втім, Станіслав Г. відмовився виконати наказ командира, після чого став фігурантом кримінального провадження за ч. 4 ст. 402 (непідпорядкування командиру в умовах військового стану або у бойовій обстановці, покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років) Кримінального кодексу. Також доки тривало слідство, майже два місяці Станіслав Г. утримувався під вартою.

Вже в судовому засіданні Станіслав Г. свою провину у невиконанні наказу визнав та розкаявся у скоєному.

Водночас військовослужбовець повідомив суд, що раніше він уже брав участь у переправі на лівий берег Дніпра і отримав на одному з плацдармів поранення внаслідок артилерійських обстрілів. Після поранення Станіслава Г. було евакуйовано з плацдарму і півтора місяці проходив лікування.

Через два тижні після повернення у військову частину Станіслав Г. дізнався, що йому знову належить форсувати Дніпро.

Військовослужбовець розповів суду, що не повною мірою психологічно прийшов до тями після першої переправи на лівий берег Дніпра, коли він зазнав сильних душевних і моральних переживань. Станіслав Г. також додав, що він ще недостатньо фізично відновився після поранення внаслідок артилерійського обстрілу.

19 жовтня він попросив командира роти доки не направляти його повторно на операцію з форсування Дніпра. Однак прохання Станіслава Г. було розцінено командиром як відмову від виконання бойового розпорядження.

Дослідивши позиції сторін, суд врахував щире каяття військовослужбовця, визнання ним провини, а також наявність у військовослужбовця неповнолітньої дитини та вагітної дружини. Крім того, Станіслав Г. зазначив, що бажає й надалі проходити військову службу та брати участь у бойових діях.

Суд дійшов висновку про можливість призначення покарання нижче за найнижчу межу, передбачену санкцією ч. 4 ст. 402 КК. Таким чином, замість позбавлення волі старший солдат отримав службове обмеження для військовослужбовців з обов'язком відраховувати із суми грошового забезпечення 20% у дохід держави.

У результаті суд хоча й визнав Станіслава Г. винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК, однак призначив покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з необхідністю здійснювати відрахування до доходу держави 20% від суми грошового забезпечення.

Зазначимо, що службові обмеження для військовослужбовців – це вид кримінального покарання, який застосовується виключно для засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби.