Україна вдруге за тиждень атакувала дронами великий російський НПЗ
У Росії продовжуються атаки на нафтогазові об'єкти. Вранці 29 січня в Ярославлі безпілотник літакового типу впав на НПЗ «Славнефть-ЯНОС»
Дрон знайшли поруч із установкою для гідрокрекінгу. За попередніми даними, постраждалих немає. На місце виїхала група розмінування.
Інцидент стався о 6:39 ранку. Падіння безпілотника спричинило пожежу. Стверджується, що працівники загасили спалах самотужки. Наразі фахівці перевіряють дрон на наявність вибухівки.
Дрон прилетів до Ярославської області вперше з початку війни в Україні. Міноборони РФ та місцева влада ситуацію не коментували.
Це вже друга атака на російський нафтопереробний за тиждень. До цього безпілотник ударив по Туапсинському НПЗ «Роснефти» 25 січня. Виникла пожежа, згоріла вакуумна установка. В результаті підприємство виявилося паралізованим. За словами джерел, швидко відновити виробництво воно не зможе: ремонт орієнтовно триватиме до кінця лютого — початку березня.
Туапсинський завод і «Славнафта-ЯНОС» входять до десятки найбільших НПЗ Росії з обсягами переробки 12 млн. і 15 млн. тонн нафти на рік відповідно.
Удар НПЗ в Ярославлі став п'ятим за тиждень випадком атаки безпілотників на нафтогазову інфраструктуру Росії. 18 січня дрон вразив нафтовий термінал у Ленінградській області. 19 січня під удар потрапила нафтобаза, що належить «Роснафті» в Клинцях Брянської області. А 21 січня приліт безпілотника спричинив пожежу на терміналі «Новатека» в морському порту Усть-Луга в Ленінградській області. Повністю загасити пожежу вдалося лише вдень 22 січня.
Якщо атаки триватимуть із нинішньою інтенсивністю, «незручність може перетворитися на проблему», вважає запрошений науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ Сергій Вакуленко. Він зазначив, що НПЗ «важливі для економіки та для ведення війни — автомобілі та вантажівки, трактори та комбайни, танки та кораблі, цивільні та військові літаки треба заправляти бензином, дизпаливом та гасом, а не сирою нафтою».
За словами Вакуленка, через санкції ремонт обладнання, що вийшло з ладу в результаті атак, вимагатиме набагато більше часу і сил, що може підірвати здатність Росії забезпечувати армію та критично важливі галузі.
«Росія намагалася досягти чогось подібного, атакуючи українську електроенергетику взимку 2022–2023 років. Метою були вразливі трансформатори українських електростанцій у розрахунку, що Україна не зможе достатньо швидко ремонтувати та замінювати їх. <...> Тепер настала черга Росії виявитися метою подібних атак», — констатував експерт.