Ставленик ординських ханів Олександр Невський не святий – Українська церква

Синод Православної церкви України ухвалив виключити із церковного календаря день пам'яті святого князя Олександра Невського. Про це повідомляється на сайті ПЦУ.

Замість нього 23 листопада у ПЦУ вирішили святкувати пам'ять іншого Олександра – початкового обителі "Неусипних", день пам'яті якого зазвичай відзначається 7 березня. Для вирішення є підстави.

Олександр Невський (1221 – 1263 рр.) нібито був князем Київським, проте доказів, що він був у Києві немає.

Фахівці називають Олександра Невського яскравим символом російського політичного православ'я та російської пропаганди.

Історики кажуть, що багато з того, що про цього князя розповідають, насправді є історичними міфами, що складалися сторіччя з пропагандистською метою. Тому зараз в Україні Олександр Невський сприймається не як історична постать, а як образ російської пропаганди.

У 1237-38р. на Ростово-Суздальську землю прийшли монголо-татари. Усіх хто схилив голову, не чинив опір хану Батию, прийняв його владу, цілував його чоботи – залишилися живі. Хто не хотів упокоритися – знищувалися. Володимирський кн. Юрій Всеволодович та Ярослав Всеволодович (батько Невського) підкорилися хану Батию та перейшли до нього на службу.

Ярослав Всеволодович віддав хану Батию свого 8-річного сина Олександра на виховання, який пробув в Орді з 1238 по 1252 рік. Олександр, названий і прославлений російськими істориками, як Невський, засвоїв весь уклад і звичаї Орди. Став кровним братом сина Батия Сартака, а в Орді назване братство вважалося святинею і було непорушним. Одружився з дочкою Батия і надалі став вірним слугою Орди.

Він убивав русичів (русинів), московитів, новгородців обрізав їм носи і вуха оскільки не робили цього самі татари. Причому свідомо. Він сказав татарам: «Я вам зберу данини більше, ніж ви зможете. Але за це допоможіть побити моїх сусідів».

Олександр очолив Володимирське князівство 1252 – 1263г. Він не брав участі в жодній серйозній битві, всі перемоги Олександра Невського – міф та брехня. Він не міг брати участь у сутичках на Неві 1240 року (брало участь з двох сторін 300 чоловік) і на Чудському озері в 1242 році (загинули 20 лицарів плюс 6 полонених), тому що був на той час дитиною.

Олександр Невський підкорив Великий Новгород і Псков для влади Орди. Він не просто був вірним холуєм ординських ханів. Він жорстоко придушував будь-які спроби визвольного руху.

1261 рік. Суздальський князь Олександр Невський на прийомі у татарського хана Берке отримає ярлик на землі Заліські (Мокша, Московія) для свого молодшого сина Данила, який правитиме цими землями лише після повноліття (16 років) з 1277 року.

Інші російські історики Карамзін, Платонов, Соловйов, Ключевський про Олександра Невського писали мало й туманно. Розглядали його неоднозначно. Героєм він не був і його інакше як зрадником Руси не називали!

Героя із нього зробив Сталін. Ідеалізував образ Невського Ейзенштейн, який зняв фільм «Олександр Невський». Саме тоді було придумано і вкладено в уста актора знаменита фраза «Хто до нас із мечем прийде, той від меча й загине».