У Єгипті відновлять гранітне облицювання піраміди Мікеріна. Це рішення порівнюють із «випрямленням Пізанської вежі»
Наприкінці січня 2024 року Міністерство туризму та старожитностей Єгипту оголосило про рішення відновити первісний вигляд піраміди фараона Мікеріна (Менкаура) — найпізнішої з трьох головних пірамід у Гізі.
Спочатку піраміда, побудована понад чотири тисячі років тому, приблизно на третину своєї висоти була фанерована червоним асуанським гранітом, але згодом від 16 гранітних ярусів залишилося лише сім, йдеться у заяві відомства. У рамках археологічної місії, яка організована спільно з Японією, влада планує відновити гранітне облицювання піраміди, встановивши на неї блоки, які, ймовірно, впали і залишилися лежати біля її підніжжя.
За словами голови Вищої ради з давніх-давен Єгипту Мостафа Вазірі, який очолює місію, роботи займуть не менше трьох років. Як пише The New York Times, рішення про встановлення блоків буде ухвалено через рік — доти влада планує вести розкопки і проводити необхідні дослідження. Сам Вазірі назвав план відновлення піраміди «проектом століття».
Однак у соцмережах проект єгипетської влади зустріли не так однозначно, звернуло увагу видання The Guardian. Зокрема, під роликами Вазірі, присвяченим відновленню піраміди, десятки користувачів залишили критичні коментарі, в яких, наприклад, запитували Вазірі про плани «випрямлення Пізанської вежі» та пропонували поклеїти на піраміди шпалери.
Проти реконструкції виступило багато експертів. Археолог та єгиптолог з Арабської академії науки, технологій та морського транспорту Моніка Ханна назвала проект «абсолютно ненауковим», зазначивши низку його недоліків. Так, вона звернула увагу, що більшість блоків, що лежать навколо піраміди, не було оброблено. Це, на думку Ханни, свідчить, що так і не встановили на піраміду.
«Тому будь-яка спроба обробити блоки навколо піраміди є кричущим втручанням у роботу древніх єгиптян, яким ще потрібно було завершити цю піраміду», – написала Ханна. Крім того, вона сумнівається, що піраміда зможе витримати вагу гранітного облицювання.
Проти реконструкції також виступив доцент кафедри реставрації та консервації старожитностей Університету науки та технологій у Гізі Ібрагім Мохамед Бадр, висловивши побоювання, що у результаті на піраміду встановлять блоки, які не мають до неї жодного стосунку. У свою чергу, професор єгипетського мистецтва та архітектури в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі Кетлін Куні зазначила, що фасад піраміди справді залишився незавершеним: «Для чого [відновлювати облицювання]? Щоб покращити минуле? Змінити минуле?»
При цьому деякі експерти проект все ж таки підтримали. Професор єгиптології Американського університету в Каїрі Саліма Ікрам зазначила, що сканування та вивчення піраміди та лежачих навколо блоків у будь-якому випадку буде корисним. Вона також підтримала ідею відновлення облицювання піраміди, але зазначила, що це може стосуватися блоків, що виключно впали. Крім цього, необхідно провести дослідження, щоб підтвердити, що піраміда все ще може витримувати вагу гранітних блоків, вважає Ікрам.
Видання The Washington Post зазначає, що піраміди Гізи внесені до Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, однак у самій організації журналістам повідомили, що не знали про плани єгипетської влади. Водночас джерело видання «Аль-Манасса» повідомило, що влада призупинила роботи доти, доки спеціальна комісія не оцінить здійсненність проекту.