Миколаївські нардепи проголосували за законопроект про мобілізацію, але у Копитіна не спрацювала система

За – 243 голоси.

Попередньо законопроект був схвалений комітетом із нацбезпеки та оборони.

Законопроект було представлено депутатам міністром оборони Рустемом Умеровим.

Більшість народних депутатів від Миколаївської області, включаючи Давида Арахамію, Олену Мошенець, Ірину Кормишкіну, Олександра Гайду, Олександра Пасічного, Максима Дірдіна та Ігоря Негулевського, підтримали цей законопроект.

Артема Чорномора не було на засіданні, а Ігор Копитін, за його словами, підтримав законопроект, але система обліку голосів не зарахувала його. Він уже подав заяву про це до Верховної Ради.

"Сьогодні вперше за весь час моєї роботи у Верховній Раді у мене не спрацювала система, саме під час голосування за законопроект, який стосується мобілізації. Я голосував "За" цей документ. Але система мій голос не врахувала. Вже подав відповідну заяву на ім'я голови ВР Руслана Стефанчука", – заявив Копитін.

Нагадуємо основні норми законопроекту:

1. Ключовий момент – вводяться електронні повістки.

Порядок денний буде вважатися врученим після появи в електронному кабінеті, який всі військовозобов'язані повинні створити протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом.

Цю норму вже розкритикували як окремі народні депутати, і омбудсмен.

2. Усі санкції, закладені за неявку на порядку денному у попередньому законопроекті, залишаються. З тією різницею, що вводити їх може директивно не військовим, а суд за зверненням ТЦК.

Нагадаємо, що йдеться про блокування всіх рахунків ухиліста, заборону використовувати автомобіль та виїжджати за кордон.

Також законопроект ускладнює отримання консульських послуг за кордоном. Вони надаються лише за пред'явленням військового квитка. Ця норма також спричинила суперечки в Україні.

3. Відстрочення від мобілізації втрачають ті, хто здобуває другу вищу освіту. Також її знімають із аспірантів, які навчаються за контрактом.

Також підлягають мобілізації раніше засуджені за нетяжкі злочини.

4. При виїзді за кордон військовозобов'язаним необхідно додатково пред'являти військовий квиток із позначкою про зняття з обліку.

5. Керівників лікарень зобов'яжуть повідомляти ТЦК про перебування на стаціонарі осіб 18-25 років.

6. Мобілізаційний вік знижується з 27 до 25 років.

7. Демобілізацію військовослужбовців заплановано через 36 місяців служби. Однак вона має бути введена лише за наказом верховного головнокомандувача. Тобто реальні терміни демобілізації можуть бути іншими.

Корупційні ризики

В антикорупційному комітеті Ради сьогодні озвучили свої претензії до законопроекту, через які у понеділок визнали його "несучим корупційні ризики".

Серед ключових норм, які Комітет закликає змінити до другого читання, нардеп Анастасія Радіна називає:

1. Демобілізація: потрібно визначити чіткий термін та умови, за яких військові фактично демобілізуються. Наразі законопроект передбачає, що після закінчення 36 місяців служби під час війни військовий отримує право написати рапорт про демобілізацію – термін задоволення цього рапорту відсутній. "Це може породити вибірковий підхід і загалом не чесно".

2. Відстрочка від призову догляду за особою з інвалідністю: потрібно чітко зафіксувати принцип "одна людина з інвалідністю I або II групи – відстрочка для одного наглядача". "Контролювати це можна і потрібно програмними засобами реєстру військовозобов'язаних, але не "кошмаром" осіб з інвалідністю вимогою додаткових довідок про постійний догляд (в не ясно якому саме порядку) тощо".

3. Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов'язаного, неявку до ТЦК на порядку денному тощо: "мають зробити справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб та "не зауваження" інших".

Строки остаточного прийняття

Після ухвалення законопроекту в першому читанні і до його набрання чинності може пройти близько двох місяців.

Документ має наступні етапи:

1. Розгляд правок.

Якщо депутати проголосують за скорочення часу на виправлення, то на них відведуть сім днів. Якщо не проголосують – то два тижні.

2. Далі Комітет повинен буде редагувати. Враховуючи, що їх явно буде чимало, то раніше за кінець лютого до другого читання справа не підійде.

3. Друге читання може також затягнутися на кілька днів, доки законопроект пройде через усі виправлення.

4. При успішному голосуванні у другому читанні нардепи, які не згодні із законопроектом, можуть внести блокуючу постанову. І потрібно буде ще одне голосування, щоб його подолати і речник міг підписати документ.

5. Потім піде підпис Зеленського та опублікування документа. З урахуванням описаного вище графіка, це станеться у першій половині березня.

6. Але й після цього буде місяць, перш ніж закон набуде чинності (така норма прописана в заключних положеннях законопроекту).

Тобто за найбільш реалістичного розкладу закон запрацює у квітні.