В Китаї путіну вказали на суверенітет та територіальну цілісність України
Російський диктатор путін приїхав до Китаю в гості до «дорогого друга» Сі Цзіньпіна.
Він привіз із собою майже всіх ключових чиновників, свіжоперетасованих після його нещодавньої інавгурації на черговий президентський термін.
Китай залишився єдиною провідною світовою державою, де на російського лідера гарантовано чекає теплий прийом, а не ордер на арешт, виписаний у Гаазі за звинуваченням у військових злочинах в Україні.
Путін і Сі Цзіньпін вранці провели переговори, вони тривали дві з половиною години. До цього була пишна церемонія зустрічі на площі Будинку народних зборів у Пекіні. Лідерів зустрічали залпами гармат.
Китай підтримує ідею про "політичне завершення" війни Росії проти України. При цьому Пекін підтримує суверенітет України.
Відповідну заяву зробив лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з путіним.
Сі Цзіньпін повторив, що Китай підтримуватиме позицію нейтралітету у своїй зовнішній політиці. Як цитують китайські ЗМІ, і Сі Цзіньпін, і путін погодилися, що правильним напрямом розв'язання "української кризи" є політичний шлях.
Китайський лідер вважає, що "політичний вирішення" конфлікту включає дотримання принципів Статуту ООН, тобто пошану суверенітету та територіальної цілісності.
За його словами, Китай сподівається, що Європа незабаром повернеться до світу і відіграватиме конструктивну роль.
Китай дотримується так званої позиції нейтралітету у війні Росії проти України. Хоча китайські компанії продовжують постачати Росії товари подвійного значення, які можуть використовуватися для виробництва озброєння.
США закликають Китай припинити підтримку Росії. Держдеп заявив про можливість розширення санкцій, якщо Пекін надасть зброю Москві.
Наразі Китай купує російську нафту зі знижкою, а китайські машини продає без. Спроби Кремля продати Китаю новий газопровід "Сила Сибіру – 2" буксують уже кілька років. Газопровід допоміг би у майбутньому частково компенсувати втрату європейського ринку. Однак китайці не поспішають, і судячи з того, що глава «Газпрому» не потрапив до масштабної делегації, а замість Пекіна вирушив до Ірану, контракт не буде підписаний і цього разу.