Чому в Україні має бути заборонено діяльність РПЦ

Російська православна церква (РПЦ) відіграє важливу роль у триваючій війні РФ проти України, адже її служителі широко використовують свій релігійний авторитет і вплив на вірян для виправдання та підтримки агресивних дій рф.

РПЦ не лише заперечує державний суверенітет, культуру й релігійну самоідентичність України, а й бере активну участь у нового типу релігійній війні, в ході якої вона організовує та фінансує приватні військові групи, а також благословляє зброю масового знищення. Глава РПЦ патріарх Кирил не так давно заявив, що російським солдатам, які загинули у війні проти України, церква відпускає всі гріхи, надаючи таким чином загарбницькій війні Путіна релігійну мотивацію. А наприкінці березня 2024 року у московському храмі Христа Спасителя учасники Російського народного собору під керівництвом патріарха Кирила прийняли "наказ", в якому описали російське вторгнення в Україну як "священну війну", де Москва захищає світ від "осатанілого Заходу". Також там назвали "спеціальну військову операцію" (так російська влада і пропагандисти описують війну в Україні) "новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу, яка ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року проти злочинного київського режиму і колективного Заходу, який за ним стоїть".

"З духовно-морального погляду спеціальна військова операція є Священною війною, в якій Росія та її народ, захищаючи єдиний духовний простір Святої Русі, виконують місію "того, хто утримує", захищає світ від тиску глобалізму і перемоги осатанілого Заходу", – йдеться в "наказі" собору. У документі також зазначається, що "після закінчення СВО вся територія сучасної України має ввійти в зону виключного впливу Росії, а можливість існування на цій території русофобського політичного режиму, яким керують із ворожого Росії зовнішнього центру, повинна бути повністю виключена".

Слід зазначити, що на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в заявах РПЦ були заклики до миру, але швидко виступи патріарха Кирила стали все більше і більше войовничими.

Роль РПЦ у розпалюванні війни проти України не залишилася поза увагою міжнародної спільноти й піддається осуду. Зокрема, Європейський парламент у своїй резолюції від 7 квітня 2022 року різко розкритикував Патріарха Московського Кирила та керівництво РПЦ за виправдовування агресії РФ проти України на підставі облудної псевдорелігійної аргументації.

Священнослужителі РПЦ були залучені до деяких найбільш критичних етапів російської агресії проти України, таких як анексія Криму та спалах насильства на Донбасі. Також вони активно підтримували російські окупаційні війська з початку повно масштаб ного вторгнення в лютому 2022 року та сприяли встановленню окупаційного режиму на тимчасово захоплених Росією територіях.

Попри релігійну толерантність, яка панує в Україні з моменту проголошення її незалежності (відомо, що за цей період жодна церква не була тут заборонена, і країну неодноразово хвалили поважні міжнародні організації за повагу до свободи віросповідання), заборона діяльності РПЦ в Україні розглядається владою країни як абсолютно необхідний захід. Він є необхідним через те, що діяльність РПЦ становить очевидну загрозу правам, свободам і життю громадян України. Цей захід цілком відповідає принципам демократії, базується на законі та конституційних засадах і спрямований лише проти структур, які зареєстровані в Росії й діють на підставі російського законодавства. Тому цей захід є ретельно збалансованою відповіддю на дуже складну проблему.

Водночас заборона РПЦ не означає заборону її українського філіалу. Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) зможе й далі вільно функціонувати в Україні, якщо розірве усі зв'язки з РПЦ.

Для цього вони мали достатньо часу. Цей процес вимагає від керівництва УПЦ МП формального виходу з церковних структур РПЦ, таких як єпископат, Синод, синодальні комісії та Міжсоборна присутність (рос. Межсоборное присутствие), а також офіційного повідомлення про вихід зі складу Російської Церкви. УПЦ МП не зобов’язана змінювати щось у віровченні, літургійній мові, традиційних обрядах, змінювати юліанський календар на григоріанський, а також проголошувати автокефалію чи приєднуватися до іншої церкви. Вихід із РПЦ точно не шкодить сумлінню правовірного християнина, оскільки лояльність Московському патріархату не є доктринальною вимогою православ’я.

Якщо УПЦ МП розірве зв’язки з РПЦ, затвердження законопроекту № 8371 взагалі її не торкнеться. Цей закон, спрямований на запобігання використанню релігії для порушення прав і свобод громадян України, поширюється лише на релігійні спільноти з центром у Росії, зокрема, на старообрядницьку чи істинно православну церкви. І розірвавши зв'язки з цим російським центром, вони зможуть і далі безперешкодно функціонувати, користуючись усіма правами, які надаються релігійним організаціям.

Крім того, за цим законопроектом діяльність будь-якої релігійної організації, особливо тієї, центр якої розташований у державі, яка чинить агресію проти України, може бути припинена лише за рішенням суду. Відповідно до принципів демократичного суспільства, лише суд має повноваження приймати остаточне рішення з таких питань.