НБУ вимагає від банків перевіряти дрібні карткові перекази українців

Вимога міститься у листі НБУ №25-0005/42076

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

У ньому регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків наголошує на аналізі загального обсягу P2P-перекладів і менше вникає у невеликі транзакції, в яких НБУ бачить проблеми, особливо коли на карту надходить велика кількість невеликих переказів від різних осіб.

Такий підхід до Нацбанку вважає формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім вимагали у людей пояснення про них. Це може бути перекидання навіть 100-200 гривень, але по 10-20 або більше разів на день.

"Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям — коли в людини не вистачає готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю і так розрахуватися на товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОП (фізособа-підприємця), і сплачував відповідні податки", — пояснив заступник голови правління одного з банків.

При цьому в Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв'язатися з клієнтом і поставити йому питання, тому що з людиною немає зв'язку через те, що вона, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей через свої мобільні програми.

НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картами, частіше запитувати пояснення та документи, що підтверджують. А якщо українці не надаватимуть їх, блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини — тобто примусово закривати рахунок в односторонньому порядку.

При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевіряння людини та її операцій. І не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків, а кожен квартал — раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв'язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки, якщо не отримають всієї потрібної інформації.

У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

• Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-перекладами — нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

• Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари, послуги та гроші. З'ясовувати доменні зони реєстрації сайтів та порівнювати їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

• Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю та сфері діяльності, з'ясовувати джерела походження коштів.

Додаткові вимоги з'явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає "боротьбою з дропами" — коли українці відкривають рахунки на своє ім'я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ та банки намагаються боротися з цим явищем. У зв'язку з чим банкіри навіть думають іноді під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета — виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, та формувати чорні списки таких осіб, щоб згодом закривали карти та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.