У Миколаєві відновлений пам'ятник містить історично недостовірний напис

Коментарi:

Напис на відомому пам'ятнику у центрі Миколаєва не відповідає історичній дійсності.

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

Йдеться про скульптурну композицію, відому місцевим жителям як «Пам'ятник 61 комунару», «Пам'ятник комунарам» або «Борцям за владу порад», присвячену жертвам збройних конфліктів періоду Української революції 1917-1921 років. Звідки всі ці назви, розповіли у Відділі охорони культурної спадщини міста Миколаєва.

З 17 по 24 березня 1918 року на Адміралтейській площі відбулися масові зіткнення між німецькими військами та жителями міста, в основному робітниками заводів та фабрик. Повстання були викликані складною політичною ситуацією, невідомістю, економічною нестабільністю та страхом голоду. Внаслідок зіткнень загинуло близько 2000 людей.

У 1919 році, після встановлення радянської влади в Миколаєві, Адміралтейська площа була перейменована на Площу Комунарів. У червні того ж року на площі було зведено пам'ятник та склеп, де поховали 42 особи, які загинули під час придушення антирадянських повстань.

Торішнього серпня 1919 року Миколаїв був захоплений військами генерала Денікіна. У листопаді того ж року за наказом білогвардійського генерала Слащова розстріляли 61 людину, нібито пов'язану з підпіллям. Проте, із спогадів очевидців тих подій випливає, що від сили 20 осіб із розстріляних були пов'язані з компартією, були червоноармійцями, комсомольцями, працівниками радянської міліції та працівниками радянських органів влади. Ким були інші і чому їх приписали серед «більшовицького підпілля» достеменно невідомо. Існує думка, що вони були звичайними злочинцями – злодіями та хуліганами, схопленими напередодні на базарній площі міста. Однак після страти всіх розстріляних їх теж почали називати «комунарами».

У 1936 році на місці колишнього склепу було встановлено пам'ятник з написом «Безсмертним борцям за владу Рад» (автори проекту – скульптори М. Г. Лисенка та Л. Д. Муравін), який було зруйновано нацистськими військами у 1941 році. 1967 року пам'ятник відновили спочатку зі склообетону, а через рік із бронзи.

Історики зазначають, що всі загиблі у цей період і поховані на території Адміралтейського скверу можуть вважатися жертвами збройних конфліктів Української революції 1917-1921 років. Усіх їх об'єднувала мрія про кращу долю та майбутнє. Звичайно, не виключаючи того, що серед загиблих були й ті, хто зазнав більшовицької охлократичної пропаганди.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.04.2019 №354 пам'ятник було включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за новою назвою: «Пам'ятник жертвам збройних конфліктів періоду Української революції 1917-1921 років».

Цей випадок показує важливість багатогранного підходу до історичних подій та неприпустимість їхнього одностороннього тлумачення, яке може спотворювати реальну суть речей та знецінювати боротьбу попередніх поколінь.