У Миколаєві почали досліджувати стічні води для відстеження захворюваності на COVID-19

Коментарi:

Такий підхід дозволить контролювати епідеміологічну ситуацію у місті

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

З 12 серпня за рішенням Центру громадського здоров'я МОЗ України на території Миколаївської області запроваджено епідеміологічний нагляд за вмістом вірусу SARS-CoV-2 у стічних водах. Цей захід дозволить своєчасно прогнозувати можливе збільшення числа заражень та вживати оперативних заходів для їх запобігання.

Сьогодні фахівці Миколаївського обласного центру контролю та профілактики хвороб відібрали проби стічних вод, що надходять на очисні споруди міста Миколаєва, а також із автоматизованої системи відбору проб.

Таємниці стічних вод

Дослідження показали, що вірус можна виявити у фекаліях людини протягом кількох годин після інфікування та в подальшому незалежно від тяжкості симптомів COVID-19. Таким чином, вірус в господарсько-побутових стоках може бути виявленим до того, як він буде поширений серед населення і до виявлення симптомів у перших пацієнтів.

У статті фахівців Науково-дослідного інституту води з Нідерландів зроблено висновки про те, як концентрація вірусних частинок у стічних водах корелює з офіційною кількістю заражених. На етапі, коли поширеність COVID-19 серед населення збільшувалася, цей зв'язок був прямим: чим більше випадків захворювання реєстрували муніципальні служби охорони здоров'я, тим більше слідів вірусів було виявлено в каналізації.

"Виявлення вірусної РНК у стічних водах, навіть коли поширеність COVID-19 низька, і кореляція між концентрацією вірусних частинок в очисних спорудах і зареєстрованою поширеністю інфекції вказують на те, що спостереження за стічними водами може бути чутливим інструментом для моніторингу циркуляції вірусу в популяції", – йдеться у статті.

Тобто за допомогою такого способу вивчення поширення інфекції можна запобігти зростанню числа заражених.

При цьому наголошується, що ризик заразитися при контакті з водою або водними частинками, що розпорошені в повітрі, мінімальний. У зоні небезпеки насамперед працівники очисних споруд. Справа в тому, що найбільш сприятливим середовищем для вірусу як паразита залишаються фізіологічні рідини людини. У довкіллі патоген живе недовго, а частинки, які можна виявити у воді, — це фрагменти нуклеїнових кислот, самі по собі вони вже не здатні заражати.