Росія почала випускати новий безпілотник "Гарпія" з китайським двигуном на зміну іранським "Шахедам"
Росія розпочала виробництво нового типу ударних безпілотників з дальнім радіусом дії «Гарпія», використовуючи двигуни та комплектуючі з Китаю.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела у європейській розвідці.
Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини
За даними агентства, виробництво безпілотників стартувало в липні 2023 року на Іжевському електромеханічному заводі "Купол", що є дочірньою компанією державної корпорації "Алмаз-Антей". За рік підприємство випустило понад 2500 дронів «Гарпія-А1», які вже застосовуються для ударів по мирних містах та цивільній інфраструктурі України.
Старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Семюел Бендетт зазначив, що масове виробництво «Гарпій» свідчить про прагнення Росії знизити залежність від іранських дронів «Шахед», які регулярно використовуються для атак на цивільні об'єкти в Україні.
За інформацією Reuters, максимальна дальність польоту "Гарпії" становить 1500 кілометрів, що робить її порівнянною за характеристиками з іранськими "Шахедами".
З початку війни з Україною Китай став найбільшим торговим партнером Росії, замінивши багато західних компаній, які залишили ринок через санкції. У січні–лютому 2024 року на китайські товари припало 43% всього російського імпорту, що становило $24,4 млрд, за даними експертів Інституту Гайдара. Експорт з Росії до Китаю також зріс, в основному за рахунок вуглеводнів, які склали 74% усіх товарів, що поставляються до Китаю.
Однак за постачання до Росії товарів подвійного призначення США ввели санкції проти більш як 100 китайських компаній. Ці заходи, а також загроза вторинних санкцій викликали труднощі у російсько-китайській торгівлі: китайські банки почали блокувати платежі, як це раніше зробили банки Туреччини, ОАЕ та інших країн, які Росія називає «дружніми». У результаті в березні 2024 року постачання з Китаю до Росії скоротилося на 14,2%, а експорт техніки (крім автомобілів) впав більш ніж на 15%.
Експерти Інституту Гайдара зазначають, що для Китаю російський ринок залишається другорядним, оскільки на Росію припадає лише 3% китайського експорту. При цьому основні торгові партнери Китаю — країни, «недружні» Росії, що підвищує ризик подальшого зниження поставок у разі посилення санкцій.
Наприкінці квітня державний секретар США Ентоні Блінкен у ході візиту до Китаю попередив голову Сі Цзіньпіна про можливість запровадження нових санкцій, якщо Пекін не припинить постачати РФ продукцію, яка допомагає відновлювати російську промислову базу. Блінкен зазначив: «Ми вже ввели санкції щодо більш ніж 100 китайських підприємств і повністю готові вжити додаткових заходів».
Наприкінці липня на зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван І в Лаосі Блінкен повторив, що США продовжать вводити санкції проти китайських компаній, якщо Пекін не припинить підтримку оборонного сектору Росії.
Крім США, від постачання до Росії товарів подвійного призначення Китай неодноразово застерігали й інші країни НАТО та Євросоюзу.