Після жорстоких тортур у російському полоні воїн миколаївської 36-ї бригади втратив мову та емоції

Про це розповіла його мати Мілана Компанієць у коментарі "Медійний ініціативі"

Юрій Гульчук є матросом 36-ї окремої бригади морської піхоти. У цивільному житті навчався на факультеті китайської філології, але восени 2021 року, на другому курсі, вирішив піти до армії, обравши напрямок. Його мрією була служба в Миколаєві біля моря, тому йому дуже все подобалося.

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

"Армія – це найкраще, що трапилося в моєму житті", – говорив Юрій Гульчук.

Через кілька місяців почалася повномасштабна війна і все кардинально змінилося, адже через півроку служби боєць потрапив до епіцентру бойових дій. 12 квітня 2022 року російські окупанти взяли його в полон на заводі Ілліча в Маріуполі. Йому тоді було лише 20 років.

Це стало для Мілани Компанієць справжньою трагедією, адже спочатку вона зовсім не знала, чи жива її дитина. У січні 2024 року в ході обміну полоненими було звільнено українських захисників, які перебували з Юрієм Гульчуком в одній камері і тоді у матері з'явилася хоч якась інформація про сина, але вона не впевнена, що хотіла б це знати.

Справа в тому, що Юрія особливо жорстоко катував охоронець, якого вони назвали "Доктором Зло". Росіяни били полоненого українця електродубінкою з особливою жорстокістю, бо той ніяк не реагував на тортури. Це не подобалося мучителю, тому він застосовував додаткову силу.

"Те, що він тепер не розмовляє, вже не самозахист. Хлопці намагалися з ним поговорити, але він і слова не міг вимовити. Я не знаю, чи порушений у нього мовний центр, чи щось із м'язами рота чи горла", – розповідала мати полоненого українця.

14 вересня 2024-го Юрія Гульчука обміняли, але ситуація не покращала. На опублікованому в мережі ролику можна побачити, що у нього на обличчі відсутні емоції і він мовчить, поки мати його обіймає і радіє тому, що через два з половиною роки син знову вдома.