Історія військовослужбовця ТЦК, який брав участь в обороні Миколаєва

Він долучився до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Брав участь в обороні Миколаєва та деокупації Снігурівки.

Своєю історією Сергій дев'ятого жовтня поділився з кореспондентами Суспільного.
Вибухи зранку і нерозуміння, що робити далі — таким 24 лютого 2022 року пригадує Сергій. Каже, до повномасштабної війни працював на миколаївському заводі "Океан". Іноді їздив також працювати в Чехію, мав їхати туди й навесні 2022-го, але на другий день повномасштабної війни пішов до ТЦК та СП.

"Служив строкову службу в роті охорони на аеродромі "Кульбакине". Я сказав, що без власних речей. Сказали: "Прийдеш в понеділок". Я прийшов, вони кажуть: "Кульбакине розбомбили, там уже нікого немає. Кажуть, що всіх вивезли в 79-ту бригаду "тільки своїм ходом". Я кажу: "З Корабельного району, коли незрозуміло, що відбувається, я просто не доберуся до бригади. Тоді сказали: "На телефонному дзвінку", — згадує військовий.

У цей час сімʼю Сергій відправив до родичів на Одещину, а сам, каже, чекав на виклик, чуючи щодня вибухи. "Я памʼятаю, як мої діти там вивчали пісню "Байрактар", і я радів, що вони цього не чули".

З 16 березня 2022 військовослужбовець служить в обласному ТЦК та СП.
"Що мені сподобалося: багато добровольців було, майже всі добровольці були. Копали окопи, бліндажі будували, тренувалися. Вікова група була від 22 до 55 років", — говорить чоловік.
Каже, під час несення служби було багато курйозних випадків.

"Наші побратими поверталися з міста, виходили за цигарками, і помітили таку картину: бабуся з дідусем знімають на телефон. Питають: "А що ви робите?" "А нам родичі з Бєлгорода потелефонували та сказали, що в цьому приміщенні живуть артилеристи, і там у них стоїть артилерійська установка, а ми знімаємо і показуємо, що це неправда", — цитує Сергій.
Після цього, за словами Сергія, були викликані правоохоронці. Згадує ще один випадок під час служби.
"Ще такий курйозний випадок був — наш ТЦК фотографували. І продали це за півтори тисячі гривень. Наші помітили це, взяли їх. Виявляється, так — злив інформації був "кацапам", — розповідає він.

Каже, після оборони Миколаєва його з підрозділом передислокували у Вінницьку область, а восени 2022-го перекинули спочатку в Березнегувате, потім у Снігурівку.
"Вже почали по звуку впізнати, що летить, куди летить, високо чи низько. Страшно було, але щоб сильно – ні", – говорить Сергій.
Говорить, захист рідних — найбільша мотивація служити у війську.
"Діти підбадьорюють, як можуть. Син займається спортом. Донька читає вірші, грає на гітарі", — розповідає Сергій.
"Ти тут народився і виріс, чи приїхав сюди. Не подобається — їдь звідси. Своє треба боронити завжди!".

Суспільне Миколаїв/фото Назарій Рубаняк