Сам відбив атаку окупантів: історія миколаївського десантника про запеклі бої на Покровському напрямку

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

Історія воїна 79-ї ДШВ Юрія

У 2022 році Юрій доєднався добровольцем, став до лав Миколаївської 79-ї десантно-штурмової бригади. Він пройшов пекло фронтів на Донецькому напрямку, сам відбив ворожу атаку росіян.

Юрій досі пам’ятає кожну деталь того бою, де практично впритул зустрівся з росіянами. Перед цим окупанти розстріляли його побратима і він залишився сам відбивати атаку ворогів, які підступали до нього з усіх сторін.

– Вони не розуміли, скільки нас там. Прилетіла спочатку одна граната, поряд розірвалася. Я в цей час також продовжав відстрілюватись, – згадує військовий.

Юрій все ж таки відбив атаку окупантів, вони відступили. Потім поранений, стікаючи кров’ю, повз до своїх.

– Я почув звук дрона. І потім почався мінометний обстріл. Я вже зрозумів, що це по мені. Тому що дрон висів наді мною і коригував вогонь. Вони ще хотіли зрозуміти, скільки нас там є. Я там був один, тому вони лупили лише по мені, – розповідає військовий.

Юрій отримав тяжкі поранення. Його терміново треба було доправити до лікарні. І навіть при евакуації росіяни обстріляли спецавтівку.

– І у той час, коли потрібно сідати у неї, ще прилетів касетний снаряд по нам. Вибило вікна у машині і ми дивом звідти виїхали, – каже Юрій.

Далі була операція і складна реабілітація. Юрій не міг стати на ноги. Поруч із ним весь час була його дружина Юлія. Каже, одужав завдяки її підтримці. Нині він несе службу в одному з ТЦК Миколаєва.

Юрій говорить, що поранення даються в знаки і досі. Лікарі, аби більше не нашкодити, не наважились виймати уламки, особливо зі скроні.

– Не дістали жодного. Всі у мені. Тому що вони дуже дрібні. Рука в мене досі не працює. У мене в плечовому суглобі до ліктя більше 20 уламків сидить, – говорить військовий.