Україна втратила понад 40% захопленої території Курської області

За його словами, у серпні українські війська займали 1376 км.

Читайте МН в Telegram: тільки важливі новини

«Ворог посилює контратаки. Нині ми контролюємо близько 800 км². Ми збираємося утримувати цю територію доти, доки це буде доцільно з військової точки зору», – сказав він. За його оцінками, регіон відбивають 59 тисяч військовослужбовців супротивника.

Російське командування посилило раніше зібране 50-тисячне угруповання військ тисячами північнокорейських солдатів, а також підрозділами 76-ї та 106-ї повітряно-десантних дивізій. Крім того, туди були направлені бійці 83-ї десантно-штурмової бригади та 155-ї бригади морської піхоти, пише Forbes. Ці та інші підрозділи знаходяться на північний захід від дороги через Зелений шлях. ЗСУ готуються до серйозної битви.

«Найближчим часом ми очікуємо масштабного і успішного наступу Росії на моєму фланзі в районі Курська», — заявив оператор українських безпілотників із позивним Крігсфоршер. За його словами, російські десантники та морпіхи «почнуть штурм із великою кількістю маневрів».

Відбиватиме атаку 20-тисячне українське військо, до складу якого входять бійці 41-ї та 47-ї механізованих бригад, 82-ї та 95-ї десантно-штурмових бригад та 17-ї важкої механізованої бригади. Наразі остання тримає оборону на північ від дороги на Суджу.

Битва за контроль над Курською областю досягла такого напруження, яке рідко можна було побачити за 2,5 роки воєнних дій, оскільки кожна сторона намагається зміцнити позиції до вступу Дональда Трампа на посаду президента США, пише The Wall Street Journal. Київ збирається використовувати регіон як козир на майбутніх мирних переговорах, які обіцяв організувати новий голова Білого дому. Президента РФ Володимира Путіна такий розклад не влаштовує, тож він хоче повернути контроль над Курською областю до інавгурації Трампа 20 січня.

За словами українських чиновників, Росія перекинула в регіон найкращі сили, які використовують тактику хвиль. "Вони атакують постійно – вранці, вдень, вночі", – розповів командир батальйону 47-ї механізованої бригади ЗСУ з позивним Генієм. Він зазначив, що спочатку для наступу застосовувалися колони бронетехніки, але після втрати дюжини бронемашин російські військові відмовилися від цієї стратегії і почали посилати на штурми невеликі групи солдатів.

«Впоратися з трьома людьми не так вже й складно, але коли вони йдуть одні за іншими, деякі з них здатні просунутися вперед... Іноді це лише кілька метрів, але через тижні це стає значним прогресом», — зазначив комбат.

Україна також направила під Курськ свої найнавченіші та добре оснащені підрозділи. Крім того, дозвіл США на використання далекобійних американських ракет дало ЗСУ таке необхідне посилення та можливість порушити лінії постачання російських військ, а також вразити пункти їхнього командування.

«Це найкращі українські сили проти найкращих російських сил... За такого розкладу я не бачу причин для нашого відступу», — заявив сержант ЗСУ із позивним «Джин», який воює у Курській області.

Комбат Геній був менш оптимістичний. «Думаю, що врешті-решт вони нас відтіснять... Вони нарощують сили та ресурси, і мають мету досягти кордону за будь-яку ціну, так що вони це зроблять», — пояснив він. За його словами, в районі, де бореться 47-а бригада, у Росії приблизно в 3 рази більше людей і в 6 разів більше дронів для атак на техніку та піхоту. І хоча втрати армії противника «величезні», це не позначається на темпах її настання.

Бійці ЗСУ стикаються і з іншими проблемами: їхні лінії постачання та сховища атакують запланованими авіабомбами, які немає можливості збити. Утруднений і базовий зв'язок, оскільки американська супутникова інтернет-система Starlink, яку використовують українські військові, на російській території не працює.

Командир взводу 21-ї української механізованої бригади В'ячеслав Хоменко порівняв ситуацію в Курській області з битвою за Бахмут — смертоносною битвою війни. Він зазначив, що наступні російські сили втричі перевищували за чисельністю його підрозділ у районі села Погребки, внаслідок чого населений пункт було втрачено кілька тижнів тому.

За словами Хоменка, на третьому році війни мотивувати солдатів стало важко. 90% його взводу складають мобілізовані, у яких мало досвіду та бажання воювати. «Люди втомилися... Принаймні раз на місяць мені доводиться нагадувати, що вони воюють, щоб їхнім онукам цього не довелося робити. У перший рік війни я навіть не подумав би вимовляти таку мову», — зазначив він.

Військовий аналітик Франц-Штефан Гаді, який нещодавно відвідав українські військові частини, сказав, що Київ важко заповнює втрати, внаслідок чого багато підрозділів порідшали. На його думку, російська армія намагається виснажити ЗСУ перед ще більш масштабним наступом з метою відвоювати Курську область. Гаді вважає, що утримати регіон буде важко, але й «росіянам доведеться нелегко». Українські військові кажуть, що якщо їм вдасться вистояти до настання зими, вони збережуть контроль над зайнятими територіями як мінімум до весни.