Миколаївський академічний художній драматичний театр тримає марку!

Коментарi:

Сто років на сцені

Зі спектакля в окопи

Мужність та патріотизм миколаївських працівників сцени вражає та надихає! Актори переодягнулись у військову форму, пішли до тероборони. Жінки, перекваліфікувавшись на швачок, почали шити державні прапори, бафи, балаклави. Але попри кадрові проблеми і постійні обстріли театр не припиняв роботу. На радість театралам і на зло ворогові у серпні тут відкрито «Сцену в укритті», де чи не щоденно йдуть вистави і відбуваються патріотичні заходи.

А 1 грудня в невеличкому, але затишному залі «Сцени в укритті» панувала тепла, дружня атмосфера. Святкували сторіччя театру! Привітати ювілярів прийшли голова Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва, мер Олександр Сєнкевич, заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Юрій Гранатуров, діячі культури, громадські діячі.

«Це підтримка колективу, людей, які залишались в найскрутніші моменти – під час бомбардувань, під час спроби захоплення міста. Ми вдячні людям, які багато років виступали на цій сцені. Обов'язково всі разом відсвяткуємо в новому 2023 році перемогу над ворогом, запросимо колег з театрів», – сказав на ювілеї директор Артем Свистун. І коротко нагадав довгу та славну історію театру.

Почалося з «Шахтарки Донбасу»

У 20-х роках ХХ століття театральне життя в Україні вирувало. Це був час сміливих експериментів із формою, пошуку нової театральної естетики та неординарних способів існування артиста на сцені. Час нахабного епатажу у виставах Глаголіна, «європеїзації» театрального дійства Курбасом, час нав’язливого формування молодою радянською владою мистецтва, близького до робітничого середовища.

Митці були натхненні можливістю творчих відкриттів, що стануть в основі театру майбутнього, неординарного і дуже шанованого. У Луганську 1922 року режисером Григорієм Свободіним було створено такий пересувний театральний колектив, що отримав назву у дусі того часу – «Шахтарка Донбасу».

Подорожуючи з гастролями по Україні, театр назавжди залишився у Миколаєві. 3 січня 1935 року колектив "Шахтарки Донбасу" офіційно оголосили міським стаціонарним театром Миколаєву. Він розташувався в історичній будівлі театру Монте-Шефера.

І через сто років миколаївський театр продовжує ставити вистави та розвиватись.

Кумири на миколаївській сцені

100-річчя – не просто красива дата! Саме тут, на сцені театру Монте, за часів керівництва Я. Шеффера 1900 року відбувся показ опери «Катерина» Миколи Аркаса. На сцені виступали корифеї українського театру М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті. У 50-х у виставі миколаївців «Украдене щастя» режисури Ю. Соколова грав легендарний актор А. Бучма . Тут виблискували зірки талантів М. Васильчикової, Д. Славіна, М. Любимової, П. Іванова, Е. Далматова, Н. Огонь-Догановської, К. Міліч, В. Високова, А. Квасенко, Н. і М. Троянових, А. і Л. Соколових, С. Слобожанінової, С. Лагошняк, А. Вербеця, В. Пасічника...

І сьогодні театр має чимало досягнень. Колектив на чолі з Артемом Свистуном, заслуженим діячем мистецтв України, був на піднесенні. Та почалася війна. Бурхливе фестивально-гастрольне життя, сповнене міжнародних успіхів, зупинилося. Три сцени, і четверта – у театральному сквері, залишилися без глядачів. Від колективу залишилася частина, але ті, хто вирішив тримати у Миколаєві творчий фронт, проголосили своєю місією арт-терапію – підтримку захисників України, волонтерів, внутрішньо переміщених співвітчизників, дітей...

Вже в перший місяць війни театр перелаштував роботу під потреби військового часу. Створили концертні програми: «Усе буде Україна!» і «Ми – українці!». Відновлену виставу-казку «Пригоди козаків» Є. Олійника презентували евакуйованим дітлахам. Працювали винятково благодійно, на безпечних локаціях у місті та області.

Заслужили нагороди

У зв'язку зі знаменною датою численна група артистів та працівників театру отримали подяки Миколаївської обласної військової адміністрації, Миколаївської обласної ради, Миколаївської мерії. Серед них артисти Ольга Сторожук, Анастасія Мезенцева, Катерина Черноліченко, Катерина Богданова, Марина Васильєва-Нікітіна, Євген Сокольченко, працівники театру Тетяна Поліщук, Людмила Срібна, Віра Ісакова, Вікторія Хитрук, Валентина Воробйова, Анатолій Циганков, Василь Савінець, Сергій Парталога, Сергій Берсан, Віктор Скляр.

Марка театру

До ювілею було створено поштову марку та конверт: «Відбудуємо театр разом». 1 грудня на урочистостях конверт було погашено. Ідея створення марки належить Артему Свістуну. Загальний тираж складає 112 екземплярів, 20 художніх блоків та 100 конвертів. Поштова марка фону та художнього конверта – будівлі театру.
«Надруковане зображення марки – це композиція, яка поєднала сучасний вигляд театру та реалії війни. У центральній частині зображено головний вхід у театр, протитанкові їжаки та синьо-жовту стрічку як символ незламності народу. У верхній правій частині марки відтворено логотип театру та напис «Художній театр-2022 рік». У дизайні марки використано фото миколаївця Дмитра Скороходова.
У процедурі спецпогашення взяли участь відомі миколаївці, вони поставили автографи на кожному конверті та зафіксували їх штемпелем «Миколаївщина – вітрила України».
Отже, театр тримає марку та розпочне новий етап своєї історії.

Фото пресслужби театра і Миколаївської облради